Я купую твій інтерес

Ну ні, інтерес не купиш.
А от твій час – напевно, так.
Квартиру – якщо вона в тебе є.
Тебе цілком – якщо ти прийняв усі cookie.
Але інтерес? Він лише твій.
Навіть якби ти захотів його віддати – не зміг би.

Інтереси рідко змінюються.
Так, є швидкоплинні – їх і помітити не встигаєш.
Але є й довгі, глибокі, такі, що визначають майбутнє на роки вперед.

Уяви, ти граєш у дурня.
У суперника п’ять карт не змінюються всю гру.
Добре було б знати, що це за карти, правда?

А може, він їх і не приховує.
Може, він усю гру тримає їх так, щоб показати тобі – а ти не питаєш.

А коли таки дізнаєшся, він скаже:
“Пішли знайдемо іншого дурня – ти ж мене зрозумів. Значить, не дурень.”

Як зрозуміти інтерес іншого?
Просто підійди, візьми за руку й спитай:
“Ким ти бачиш себе через 5 років?”
… Так, стоп-стоп, трохи перегнув.

Але в житті розмова про майбутнє майже завжди сприймається тепло. Я не пам’ятаю випадку, щоб хтось сприйняв питання “що тебе драйвить?” в штики й обірвав зв’язок.

Минув уже якийсь час відтоді, як мені стало цікаво дізнаватися про чужі інтереси. Так, не всі з них впишуться в мою систему координат. Деякі – відверто відштовхують. Але ті, що перетинаються з моїми, підсилюють і мене, і тих, хто поруч.

Так от – роби з цим знанням що хочеш.
Але цікавитися інтересами – не такий уже й поганий інтерес.